Трудове навчання 10-А Тема: Краватки та їх види

Краватки, їх види та способи зав’язування

Пригадай, що тобі вже відомо про...

• стилі одягу та їх ознаки;
• аксесуари та їх роль у створенні власного стилю;
• добір одягу залежно від ситуації.

А чи знаєш ти...

• Які види краваток існують?
• Як правильно дібрати краватку до костюма та сорочки?
• Які особливості носіння чоловічих та жіночих краваток?

Стильним і вишуканим аксесуаром, без якого важко уявити собі гардероб сучасної людини, є краватка.

Краватка — декоративний елемент одягу, зазвичай її носять чоловіки, але можуть надягати й жінки (до сорочки, блузи або сукні). Вона може мати діловий, строгий характер або бути ошатним доповненням (у цьому випадку її виготовляють з легких або блискучих тканин).

Першу згадку про краватки можна знайти в історії Стародавнього Єгипту, де шматок тканини правильної геометричної форми, накинутий на плечі, правив за своєрідний символ соціального статусу його власника. Також одними з перших краватки носили стародавні китайці. Про це, зокрема, свідчать статуї біля усипальниці імператора Цінь Шихуанді: на шиях вельмож і воїнів — пов’язки, які за формою нагадують сучасні краватки.

Теракотові статуї біля усипальниці китайського імператора Цінь Шихуанді

Римські легіонери пов’язували навколо шиї хустки, щоб було тепліше. Після розпаду Римської імперії цю моду перейняли стародавні племена сучасної Румунії. Від них вона перейшла до Хорватії, а потім — і до Парижа.

Походження моди на краватки в Європі

Часом закріплення в європейській моді цього елемента гардероба прийнято вважати 1635 рік. Після перемоги над яничарами турецького султана хорватські воїни були запрошені до двору французького короля Людовика XIV в нагороду за виявлені на полі бою мужність та звитягу.

Хорватські військові в традиційному вбранні

Офіцери та вояки хорватської армії здавна носили строкаті шовкові шийні хустини. За легендою, парижани вказували на них і питали: «Що це таке?». А хорватські воїни вважали, що їх запитують: «Хто ви такі?» — і гордо відповідали: «Хорвати!».

Людовик XIV, відомий своєю любов’ю до речей і одягу, дуже вподобав новий предмет гардероба і став першим законодавцем моди на краватки у Франції, а отже, й в усій Європі.

Звідси й одна з версій походження французького слова cravatte («краватка»), що поширилося в усій Європі, — від a la create (а-ля-кроат, «по-хорватськи, на хорватський зразок»). У більшості європейських мов можна зустріти щось подібне: gravata (грецьке), krawatte (німецьке), krawat (польське), cravata (румунське).

В Англії носіння краваток було запроваджене як високе мистецтво і вважалося ознакою джентльменства. Джентльменові пропонували на вибір до сотні різних способів зав’язування краваток. Вважалося також, що найсерйознішою образою, здатною нанести шкоду честі й репутації чоловіка, могло стати глузливе висловлювання з приводу його краватки.

Згодом чоловіки почали використовувати краватки для прояву своєї індивідуальності. Виникла ціла наука про особливості зав’язування краватки, були навіть написані підручники. У 1870-ті роки з’явилися готові фабричні краватки, а до кінця XIX ст. — і затискачі для них. Однак сьогоднішній варіант краватки виник лише в XX ст.

Чоловік вартує того ж, що і його краватка — це він сам, нею він прикриває свою сутність, у ній проявляється його дух.

Оноре де Бальзак, французький письменник

 

 

 

Історія краваток у живописі

Шарль Лебрен. Людовік XIV з мереживною краваткою

Чорні шийні хустинки на портретах Наполеона І і Георга IV

Завдяки прогресу у сфері техніки і технологій, змінювалися конструкції швейних і трикотажних виробів. Один за одним проектували нові фасони краваток, для яких використовували нові тканини. Краватки шили з шовку, атласу і вовни, а їхнє забарвлення було різноманітним — від спокійного малюнка до екстравагантних принтів.

Види краваток. У більшості сучасних чоловіків у гардеробі зазвичай є 2—3, а то й більше краваток. І, швидше за все, це звичайні, так звані класичні краватки. Але існують й інші різновиди цього популярного аксесуара, про які дехто і не чув. Кожен з них можна поєднувати з будь-яким костюмом.

Усі чоловічі краватки можна поділити на чотири групи.

1. Класичні краватки (звичайна, регат, віндзор)

Звичайна краватка в середньому завдовжки 132—147 см та завширшки 7—9 см.

Краватка регат від інших краваток відрізняється тим, що її не потрібно зав’язувати, адже вона вже має вузол фабричного виготовлення і гумову тасьму із застібкою. Така краватка практична і зручна в носінні, тому її широко використовують у збройних силах, а також у поліції та інших службах такого роду.

Краватка входить у кімнату, випереджаючи свого господаря.

Харді Еміс, англійський модельєр

Краватка — це не просто останній штрих у вашому костюмі, а невід’ємна його частина.

Харді Еміс

Мал. Звичайна краватка

Мал. Краватка регат

Мал. Краватка віндзор

Краватка віндзор — довша і ширша, має масивніший вигляд та чорний колір. Її часто виробляють у Великобританії.

2. Краватки для урочистих подій (аскот, шарпей, пластрон)

Краватка аскот своєю назвою зобов’язана англійському іподрому в невеликому містечку Аскот (там з початку XVIII ст. проводять Королівські скачки, які вирізняються особливим дрес-кодом). На початку XX ст. ця краватка стала популярним атрибутом не лише повсякденного, а й спортивного одягу. Від середини 1960-х і до середини 1970-х років вона була дуже популярна серед британської молоді, її носило чимало рок-музикантів того часу. Зараз така краватка є неодмінним атрибутом чоловічого весільного костюма в США і деяких європейських країнах.

Мал. Краватка аскот

Краватка шарпей серед інших різновидів є найуніверсальнішою, тому що чудово поєднується з будь-якими комірцями і стилями одягу. Також вона приваблює незвичайним способом зав’язування. У Шотландії її часто надягають разом з кілтом як елемент національного костюма.

Мал. Краватка шарпей

Краватка пластрон зовні дуже нагадує краватку аскот, внаслідок чого їх часто плутають. Але пластрон походить з Франції та носять його під жилет з тієї ж тканини, що й сама краватка. Як і аскот, пластрон скріплюють шпилькою з головкою-перлиною. Це один з найстаріших видів чоловічої краватки, який зберігся до наших днів практично в незміненому вигляді.

Мал. Краватка пластрон

3. Краватка-метелик і краватка-бантик

На початку XIX ст. метеликом називали звичайну шийну хустку, кінці якої зав’язували у вигляді метелика (по-французьки — a la papillon). Сучасну краватку-метелик прийнято носити зі смокінгом або фраком. Причому зі смокінгом надягають чорний метелик, а з фраком — білий.

Мал. Краватка-метелик

Краватка-бантик за розміром трохи менша від метелика, більш пласка і має вузькі краї. Як правило, її виготовляють з уже готовим вузлом, гумкою і застібкою, аналогічно до краватки регат, і переважно використовують як елемент форменого одягу офіціантів, працівників готелів, обслуги тощо.

Мал. Краватка-бантик

4. Краватка боло

Ця цікава краватка є шкіряним шнурком, скріпленим рухомою брошкою з каміння, дерева чи металу. Вона походить від оздоблених різними камінцями та іклами тварин шнурків-оберегів, які носили індіанці племені навахо. У 2-й половині XX ст. краватка боло стала популярною завдяки появі музичного стилю «rockabilly». І зараз цьому виду краватки надають перевагу багато музикантів, особливо стилю кантрі, а в деяких штатах Америки (Арізона, Нью-Мехіко) він є частиною офіційного одягу.

Мал. Краватка боло

Цікаві факти про краватки

• Англійський король Яків II, купуючи шийну хустку до дня своєї коронації, заплатив 36 фунтів 10 шилінгів — чималу на ті часи (1685 р.) суму.
• У 1827 р. видатний французький письменник Оноре де Бальзак написав книгу «Мистецтво носіння краватки», де описав естетичну потребу носити краватки, а також численні способи їх зав’язування. Зокрема, краватку «по-байронівськи» зав’язували вільно, щоб хустина не стискала горло. Так звана «трагічна» краватка чорного кольору була ознакою траурного і форменого одягу. Краватку «Вальтер Скотт» шили з картатої тканини, а біла призначалася для балів, урочистих подій, званих вечірок та обідів, і її належало носити з фраком або смокінгом, але в жодному разі не з піджаком. За часів Бальзака краватки були шовкові, вовняні, атласні з візерунками, часто з шитвом і додатковими оздобами.
• Краватка — це також незмінний атрибут студентської та шкільної форми в багатьох країнах світу. Перші краватки такого роду з’явилися в 1880 р. Студенти Оксфордського коледжу, які брали участь у традиційних гребних перегонах «Оксфорд — Кембридж», зняли зі своїх солом’яних капелюхів стрічки символічних кольорів навчального закладу і пов’язали їх на шиї чвертним вузлом.
• Сучасна краватка-метелик з’явилася в 1904 р. На прем’єрі опери Джакомо Пучіні «Мадам Батерфляй» вона красувалася на шиях оркестрових музикантів, адже «мадам Батерфляй» означає «пані Метелик». Відтоді цей вид краватки найнеймовірніших забарвлень міцно ввійшов у чоловічий гардероб XX ст.
• У 1924 р. вже в Новому Світі всім варіаціям шийних хусток і шарфів було дано відкоша: американський підприємець Джесі Лангсдорф запатентував свою «ідеальну краватку» — з трьох частин, скроєних навскіс. Результатом цього стало повсюдне витіснення поперечних та загальна стандартизація довгих краваток з картатих і смугастих тканин (саме ці принти стали основою для англійських клубних і студентських краваток).
• У кінці 1990-х рр. працівники лабораторії Кавендіш Кембриджського університету Томас Фінк і Йонг Мао за допомогою математичного моделювання дійшли висновку, що, використовуючи лише 9 рухів під час зав’язування краватки, можна зробити це 85 різними способами.

Жіноча краватка. Твердження, що краватка — суто чоловічий атрибут, першою спростувала герцогиня Луїза де Лавальер, але її смілива ідея залишилася незрозумілою сучасникам. Другою відомою шанувальницею краваток була французька письменниця Жорж Санд. Але головною популяризаторкою жіночих краваток стала німецька кіноактриса Марлен Дітріх — «ікона стилю» 40-х років XX ст.

Сьогодні краватка як елемент жіночого гардероба є обов’язковим аксесуаром у кількох популярних стилях одягу — діловому, вінтажному, вуличному, ковбойському, кантрі тощо.

Серед жіночих моделей можна виділити два варіанти:

• 1) вузькі й довгі, зовні схожі на чоловічі;
• 2) короткі та широкі, кольорові та яскраві.

Якщо чоловіки зав’язують краватку туго, під саме горло, то жінки часто залишають вузол не затягнутим до кінця. Також жінки можуть носити краватку з тієї ж тканини, що й сорочка або блузка.

Мал. Способи носіння краватки жінками

Краватка для школярів. Сьогодні краватка часто є ще й атрибутом шкільної форми. Класичну варто пов’язувати на іспити й інші офіційні заходи, а для шкільної вечірки можна обрати неоново-яскраву або з 3D-малюнком.

Вибір краватки. Існує кілька основних правил вибору краватки.

До однотонних сорочок не рекомендують однотонних краваток. Так само краватки без малюнка не поєднують з однотонними сорочками (у цьому випадку потрібно вибирати сорочки в смужку чи клітинку). Для кращого ефекту колір малюнка сорочки має збігатися з тоном краватки.

Мал. Краватка як атрибут шкільної форми

Добираючи колір краватки, варто звернути увагу на загальну колірну гаму одягу. Добре, якщо елементи одягу поєднуються за відтінком із краваткою. Але її тон не обов’язково має бути схожим на колір сорочки — можна поєднувати контрастні відтінки, наприклад, жовтий із синім, червоний з білим або білий з чорним. До костюма і сорочки темних кольорів добирають світлу краватку; до світлого костюма — темну.

Сучасну краватку зазвичай вважають належністю офіційного костюма, але це не означає, що вона не може бути модною.

Бернхард Ретцель, німецький стиліст

Довжину класичної краватки визначити просто: у зав’язаному стані вона має закривати пряжку ременя. Ширина класичної краватки коливається від 7 до 9 см, і її добирають залежно від ширини лацканів піджака.

Діловий етикет дозволяє носити краватку, тільки якщо в сорочки довгі рукави. Винятком може бути уніформа або неформальний стиль в одязі. Якщо надіта краватка, усі ґудзики в сорочки мають бути застебнутими, а якщо краватки немає — верхній варто розстебнути.

Правильно дібрана краватка здатна візуально підкоригувати фігуру. Наприклад, струнким людям з вузькими плечима варто вибирати неширокі краватки з дрібним малюнком, розташованим горизонтально, а особам солідної комплекції краще носити широкі з вертикальними смугами.

В’язані краватки

В’язана краватка — новинка у світі одягу, доволі популярна серед чоловіків і жінок завдяки своїй практичності. У ній можна мати доречний вигляд і на офіційному заході, і в повсякденному житті. Вона дуже зручна, не мнеться і приємно зігріває. А ще такий аксесуар асоціюється із затишною домівкою, що додає впевненості в собі.

В’язані краватки бувають зв’язані спицями, гачком або на в’язальній машинці. Вони можуть бути гладенькими і рельєфними, однотонними й різнокольоровими, оздобленими вишивкою чи малюнком, з натуральної чи синтетичної пряжі. На них наклеюють пайєтки, прикріплюють стрази, намистини і бісер. Цей модний аксесуар можна виготовити своїми руками.

Не варто вдягати в’язані краватки з офіційними діловими костюмами. Зате вони чудово поєднуються з безрукавками, светрами і жакетами. Колірне поєднання має бути контрастним: якщо краватка строката, то верх повинен бути однотонним, і навпаки.

В’язана краватка менш сувора й оригінально доповнює будь-який образ. Крім класичної моделі, неабиякої популярності набула в’язана краватка-метелик.

Мал. Варіанти в’язаних краваток

Способи зав’язування краваток. Існує чимало способів створення краваткових вузлів, і їх вибір залежить від особистих уподобань.

Класичні вузли

Звичайний (орієнтал)

Чвертний

Подвійний (Принц Альберт)

Кельвін

Віндзор

Напіввіндзор

Пратт (шелбі)

Метелик

Нестандартні вузли

Елдрідж

Трініті

Мюррелл

Ван Вейк

Балтус

Ось кілька найпростіших і найдоступніших варіантів зав’язування краватки у вигляді наочних схем.

1. Простий (чвертний) вузол — виконувати його найлегше. Він рекомендований тим, хто лише вчиться зав’язувати краватку.

2. Універсальний вузол (напіввіндзор) — найпопулярніший спосіб зав’язати краватку, рекомендований для шовкових краваток традиційної ширини, широких цупких і модних вузьких краваток.

3. Елегантний вузол (віндзор). Зав’язувати його потрібно так само, як універ-сальний, додаючи ще один виток з боку правого кутка коміра. Використовуючи краватки різної ширини або змінюючи положення вузького і широкого кінців краватки, можна досягти необхідного розміру вузла.

4. Ще один спосіб зав’язати краватку — подвійним вузлом. Є ідеальним для високих комірів сорочок. Його зазвичай використовують для кашемірових або вовняних краваток із зимових колекцій.

Добре зав’язана краватка — перший важливий крок у житті.

Оскар Уайльд, англійський прозаїк і драматург

Краватки-вишиванки

Яскравими та ефектними є чоловічі, жіночі й навіть дитячі краватки, оздоблені вишивкою в українському національному стилі. Вони можуть бути різноманітних фасонів, матеріалів, кольорів та візерунків.

Мал. Вишиті краватки

Ключові поняття: краватка, класична краватка, краватка віндзор, краватка-метелик, краватка боло, вузол.

• 1. Що тобі відомо про історію краватки як аксесуара?
• 2. Назви та охарактеризуй основні види краваток.
• 3. Як правильно дібрати краватку до одягу?
• 4. Які особливості жіночих краваток?
• 5. У чому відмінність між різними краватковими вузлами?

 

Завдання:  Виготовити краватку.

Фото відправити на e-mail: rina91775@gamil.com